У той час як багато дітей стійко долають труднощі дорослішання, інші несуть тягар дитячих травм, які відкидають довгі тіні на доросле життя.

Коли психологи заглиблюються в глибини людської психіки, вони виявляють глибокі шляхи, якими ранні негаразди можуть проявлятися в наступні роки.

Стійкість психіки, що розвивається

Дитинство, яке часто вважають часом невинності та безтурботної радості, не захищене від відлуння важких переживань. Дитинство буває дуже різним. Деякі люди стикаються з подіями, які порушують природний прогрес емоційного та психологічного розвитку.

Відомий психіатр Бессель ван дер Колк, провідний фахівець із вивчення травм, зазначає: «Травма — це не просто подія в минулому, а відбиток, залишений у розумі, мозку й тілі». Цей відбиток, закарбований у ніжні роки дитинства, має потенціал впливати на психічний та емоційний ландшафт людини на довгі роки.

Прояви в дорослому віці

Наслідки травм, отриманих у дитинстві, різноманітні: від тонких емоційних відтінків до явних психологічних проблем. Дослідження показали, що особи, які зазнали жорстокого поводження, нехтування чи значних сімейних розладів у дитинстві, можуть зіткнутися з такими проблемами, як тривога, депресія та навіть посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) у дорослому віці.

Нейробіологічний вплив

Неврологія відкриває захоплюючу лінзу, через яку ми можемо зрозуміти тривалий вплив травм дитинства. Доктор Деніел Дж. Сігел, відомий психіатр і автор, пояснює, що травматичні переживання можуть змінити розвиток мозку, зокрема зон, відповідальних за емоційну регуляцію та реакцію на стрес. Ці зміни можуть сприяти підвищенню емоційної реактивності та труднощам з керуванням стресом у дорослому віці.

Крім того, відомий теоретик прихильності Джон Боулбі наголосив на важливості безпечної прихильності в дитинстві для сприяння емоційному благополуччю. Особи, які зазнали порушень прихильності через травми, можуть мати проблеми з формуванням і підтримкою здорових стосунків у дорослому віці.

Розривання ланцюгів

Хоча привид дитячих травм може відкидати довгу тінь, надзвичайно важливо визнати, що зцілення можливе.

Лікування дитячих травм часто вимагає вмілого керівництва психотерапевтами, травматерапевтами, які спеціалізуються на навігації в делікатній місцевості минулих ран. Терапія, орієнтована на травму, є наріжним каменем у процесі зцілення, пропонує людям безпечний простір для вивчення та розуміння впливу свого раннього досвіду.

Терапевтичні втручання, такі як орієнтована на травму когнітивно-поведінкова терапія (TF-CBT) і десенсибілізація та повторна обробка рухів очей (EMDR), показали перспективу в допомозі людям вирішити та подолати тривалі наслідки негараздів раннього життя.

Психолог Еліс Міллер якось сказала: «Для мене дуже боляче бачити, як страждає дитина, але ще боляче бачити, як вона заціпеніла до власних страждань». Визнання та протистояння наслідкам травм дитинства є першим кроком до звільнення від ланцюгів, які прив’язують людей до минулого.

Якщо ви страждаєте від психотравм, зверніться до психолога або психотерапевта вже сьогодні. На сайті «У Психолога» ви можете підібрати фахівця або задати безкоштовні питання на форумі https://upsihologa.com.ua/ask/ де відповідають лише спеціалісти.